Восени 1941 року в порізаному яром урочищі, на околиці окупованого нацистами Києва, був здійснений один із найтяжчих злочинів XX століття.
Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року там розстріляли майже 34 тисячі євреїв.
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися і пізніше, аж до звільнення Києва від окупації.
Зокрема, 10 січня 1942 року було страчено близько 100 матросів і командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а 18 лютого 1943 року — трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка У 1941—1943 роках у Бабиному Яру розстріляно 621 члена ОУН, серед них і відому українську поетесу Олену Телігу разом із чоловіком.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру — приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб згідно висновкам спеціальної державної комісії для розслідування нацистських злочинів під час окупації Києва.
На вшанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру в училищі проведено заходи:
Відкрите засідання історичного гуртка «Віче» за темою «Бабин Яр - трагедія України».
