У квітні 1949р. училище переведено до м. Рівного на базу виробничого навчання авторемонтного заводу, де були створені значно кращі умови для підготовки робітників. У розпорядження училища було передано двоповерхове приміщення, в якому згодом були обладнані навчальні кабінети спецтехнології, фізики, математики, політкабінет, а також спортзал, майстерні, слюсарний та ковальський цехи, клуб на 150 місць, бібліотека. Училище готувало кваліфікованих робітників з 12 спеціальносте.
Саме ці роки були визначними у подальшому профілі і розвитку училища.
Післявоєнні масштаби розвитку будівництва м. Рівного вимагали великої кількості кваліфікованих будівельних кадрів. З тієї пори з кожним роком зростала і вдосконалювалася навчально-матеріальна база училища, зростав контингент учнів, чітко визначалася кількість професій за якими навчалися учні.
Савченко А.М. 1949-1950 рр.
Дудович В.П. 1950-1951 рр.
Гончаренко Ф.А. 1951-1954 рр.
Малахов І. 1954-1954 рр.
Мартинов І. 1954-1955 рр.
Баранчук М.П. 1955-1957 рр.
Черняховський Б.В. 1957-1968 рр.
слюсар з ремонту тракторів і автомобілів,
коваль,
столяр-тесляр,
токарів,
штукатур-фасадник,
муляр-пічник,
слюсар-сантехнік 1956р.,
штукатур 1957р.,
муляр-бетонник 1957р.,
тесляр 1957р.,
арматурник 1958 р